Цього року українські домогосподарства зіткнуться із ще більшим зростанням цін на продукти харчування, спричиненим відключеннями світла, високими витратами на генератори та підвищенням тарифів на електроенергію для підприємств.
Проте аналітики наголошують, що різкий стрибок цін малоймовірний, оскільки купівельна спроможність українців обмежує можливості виробників перекладати витрати на споживачів.
Експерти зазначають, що основною рушійною силою зростання цін є енергетичні проблеми. З лютого 2026 року тарифи на світло для промисловості досягли приблизно 15 гривень за кіловат-годину — утричі вищі, ніж для побутових споживачів.
Підпишіться на Українці у Google News! Тільки найяскравіші новини!
ПідписатисяОднак найбільш актуальною проблемою є витрати на експлуатацію під час частих вимкнень світла. При відключенні централізованого електропостачання підприємства покладаються на дизельні генератори, які споживають приблизно 2 літри на годину.
Експлуатація одного генератора протягом типового робочого дня може коштувати близько 1000 гривень лише на паливо, не рахуючи витрат на технічне обслуговування та персонал, а щомісячні витрати на електроенергію можуть сягати 700–800 доларів на одне підприємство.
Деякі сектори більш уразливі, ніж інші. Виробники хліба та борошна сильно залежать від безперебійного електропостачання для помолу та випічки. Молочні продукти потребують постійного охолодження, пастеризації та зберігання.
Заморожені та охолоджені продукти також залежать від безперебійного електропостачання. Крім того, ціни на овочі для «борщу» зазвичай зростають наприкінці зими та на початку весни через скорочення місцевих запасів та переходу на імпорт.
Національний банк України зазначає, що підприємства дедалі частіше інвестують в енергетичну незалежність для підтримки виробництва, і ці витрати неминуче впливають на роздрібні ціни.
Тим не менш, ринкові сили виступають як природне обмеження: якщо ціни зростуть вище за те, що можуть собі дозволити споживачі, попит зміститься у бік дешевших альтернатив, змушуючи виробників адаптуватися. Економічні аналітики наголошують на тому, що раптові підвищення цін на 30–40% малоймовірні, оскільки підприємства ризикують втратити клієнтів і навіть закритися.
Сільськогосподарська логістика також впливає ціноутворення. Атаки на портову інфраструктуру скоротили експорт приблизно на шість мільйонів тонн порівняно з минулим роком, обмеживши валютні надходження фермерів та їхні можливості фінансувати весняний посів.
Незважаючи на це, обсяги врожаю залишаються відносно високими: зібрано понад 58 мільйонів тонн зерна та близько 17,7 мільйонів тонн олійних культур. Очікується, що зростання вартості страхування, обладнання та насіння призведе до збільшення витрат на посів на 10–15% навесні 2026 року.
Загалом ціни на продовольство в Україні, швидше за все, зростатимуть поступово, а не різко. Вартість енергоносіїв, логістика та обмеження у сфері безпеки продовжуватимуть впливати на виробництво, але доступність продуктів харчування для споживачів залишається головним фактором стримування інфляції.
Нагадаємо, курс валют зірвався з ланцюга: долар наздожене євро – 50 гривень не горами
Як повідомляли «Українці», вижити стане нереально важко: пенсії, виплати та зарплати в Україні "випаруються"
Раніше «Українці» повідомляв, ціни вищі, ніж у Європі, а зарплати та пенсії нижчі за плінтус: навіть продукти не купити, не те, що комуналка