Повномасштабне вторгнення РФ призвело до переміщення мільйонів українців, змусивши їх залишити свої будинки та виїхати в інші регіони чи за кордон.

Незважаючи на тривалу відсутність, рахунки за комунальні послуги продовжують виставлятися, залишаючи багатьох домовласників у подиві щодо того, чи мають вони платити за послуги, якими фактично не користувалися. В результаті зростають неоплачені заборгованості, і люди все частіше стикаються із боргами.

Українське законодавство пропонує способи зниження цього фінансового тягаря, але ці гарантії не є автоматичними та потребують ініціативи з боку власника нерухомості.

Відповідно до Закону України про житлово-комунальні послуги, домовласники можуть запросити перерахунок або тимчасове призупинення платежів, якщо житлове приміщення залишалося незайнятим понад місяць. Це стосується таких послуг, як газопостачання, гаряча та холодна вода, електрика та вивіз сміття.

Для активації цього механізму власник має подати окрему письмову заяву кожному постачальнику комунальних послуг. До заяви мають додаватись документи, що підтверджують відсутність мешканців.

Комуналка
Комуналка

Як підтвердження може бути підтвердження проживання за кордоном, роботи або навчання в іншому місті, або інші офіційні документи, що свідчать про те, що нерухомість не використовувалася.

Якщо заява не подана, платежі продовжуватимуть нараховуватись у повному обсязі, незалежно від того, чи проживає хтось фактично у квартирі чи будинку.

Які платежі не можна уникнути

Навіть за тривалої відсутності деякі комунальні платежі залишаються обов'язковими. Плата за опалення та утримання багатоквартирних будинків стягується незалежно від місця проживання. Ці витрати часто становлять найбільшу частину боргу, особливо у опалювальний сезон.

Тому залишення нерухомості порожньою не звільняє її власника від цих конкретних фінансових зобов'язань.

Що робити, якщо борги вже нагромадилися

Коли утворилася заборгованість із комунальних послуг та спроби реструктуризації боргу не увінчалися успіхом, постачальники послуг можуть звернутися до суду. Проте закон також надає боржникам юридичні інструменти захисту своїх інтересів.

Згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України, загальний строк позовної давності для стягнення боргів становить три роки. Це означає, що суми, нараховані понад три роки тому, можуть бути виключені зі стягнення.

Комуналка
Комуналка

Однак це правило застосовується лише у тому випадку, якщо боржник офіційно подає відповідну заяву у судовому порядку.

Суди не застосовують термін позовної давності з власної ініціативи. Без письмового клопотання боржника навіть прострочені борги може бути повністю стягнуто рішенням суду.

Як правило, боржник має десять днів з моменту отримання повідомлення про початок судового розгляду для подання такого клопотання. Якщо цей термін пропущено, клопотання все ще може бути подано до винесення остаточного рішення судом.

Після ухвалення рішення його можна оскаржити протягом тридцяти днів. У ході оскарження боржник може клопотати про застосування терміну позовної давності. Якщо рішення було одержано із запізненням, можна подати окреме клопотання про продовження строку оскарження.

Нагадаємо, комунальне свавілля та великий обман на гроші: як перевірки позбавляють українців всього

Раніше «Українці» повідомляли, тарифи на світ підвищили "по тихій воді": тепер подорожчають не лише продукти та послуги

Як повідомляли «Українці», оплата комуналки за новими правилами: як тепер потрібно покривати послуги