Морози -30 та снігу по пояс: погода перевірить на міцність Україну

Зима 2026–2027 років в Україні може виявитися відносно м'якою, проте прогнози погоди про температуру вище за середні значення не виключають ймовірності сильних морозів. За словами кліматолога Віри Балабух, температура повітря часом може опускатися до -20°C і нижче - особливо у тих випадках, коли на територію країни проникатимуть арктичні повітряні маси.

Більшість метеорологічних моделей нині вказують на те, що середня температура за три зимові місяці може бути на 1–2°C вищою за кліматичну норму. При цьому очікується мінливий характер погоди: періоди морозів чергуватимуться з більш теплими інтервалами.

Віра Балабух, завідувач відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту, обговорила цей прогноз, торкнувшись, зокрема, можливого впливу явища Ель-Ніньо та ризику екстремальних холодів.

Прогноз погоди та очікування теплої зими не означає відсутність морозів

Очікуване підвищення температури стосується середніх показників за зиму, а чи не щоденних значень. Навіть якщо сезон загалом виявиться теплішим за звичайний, окремі періоди похолодання можуть бути вельми інтенсивними.

Згідно з поточним прогнозом, середня температура взимку в Україні може змінюватись приблизно від -0,9°C до +0,1°C. Для порівняння: за даними Центральної геофізичної обсерваторії імені Срезневського, кліматична норма за період 1991–2020 років становила -1,9°C.

Основною причиною очікуваного тепла є переміщення щодо теплих та насичених вологою повітряних мас з Атлантики у бік Європи та України.

Як зазначає Віра Балабух, температура близько -10°C цілком можлива. При просуванні арктичних повітряних мас на південь нічні показники можуть досягати -20°C і нижче.

Найбільш схильні до таких вторгнень холоду північні, північно-східні та східні регіони країни. Сильні морози також можливі у Карпатах, особливо на високогір'ї.

Імовірність падіння температури до -30°C повністю виключати не можна, проте кліматолог підкреслює: на даний момент немає підстав вважати такий сценарій можливим. Згідно з розрахунками чисельних моделей, ймовірність таких екстремальних холодів становить менше 10%.

«Морози −30°C також не можна повністю виключити, проте зараз немає підстав прогнозувати їх як можливий сценарій. В Україні бували й нижчі температури, але історичні екстремуми не є прогнозом на зиму. За оцінками чисельних моделей, їхня ймовірність нижча за 10%», - попереджає синоптикиня.

Коли справді починається метеорологічна зима? Випадання першого снігу ще не означає, що настала зима. Метеорологи мають інший критерій: середньодобова температура повинна опуститися нижче 0°C і залишатися на цьому рівні.

Залежно від регіону, в Україні такий перехід зазвичай відбувається у період з першої декади листопада до першої декади грудня.

Минулого року метеорологічна зима почалася незвичайно пізно – у період з 13 по 26 грудня, що на 1–3 тижні пізніше за звичні терміни. У Києві цей перехід відбувся 24 грудня - майже на місяць пізніше за кліматичну норму.

Цього сезону Віра Балабух також не очікує раннього приходу зими. Листопад може виявитися теплішим за середньо багаторічні значення.

Найхолодніша погода в Україні може припасти на січень чи лютий

Традиційно найсильніші зимові морози в Україні спостерігаються у другій половині січня – у першій половині лютого.

Минулий сезон показав, як швидко можуть змінюватися погодні умови: за відносно м'яким груднем було значне похолодання в січні, коли в багатьох регіонах температура опускалася до -20...-25°C. У Києві було зафіксовано найхолоднішу зиму за останні 15 років.

Наступного сезону синоптики прогнозують чергування періодів морозів та відлиг. Однак ситуація може змінитися, якщо приплив теплих повітряних мас з Атлантики ослабне або припиниться - у такому разі холод може затриматися на більш тривалий термін.

Що явище Ель-Ніньо може означати для України?

Ще один фактор, на який звертають увагу при складанні сезонних прогнозів, - це Ель-Ніньо, природне кліматичне явище, пов'язане з аномальним підвищенням температури поверхневих вод у тропічній частині моря.

Згідно з жовтневим прогнозом Всесвітньої метеорологічної організації, у період з листопада 2026 року до січня 2027 року температура поверхні Тихого океану може перевищити кліматичну норму на 3,8°C. Якщо цей прогноз виправдається, ця подія може стати одним із найпотужніших проявів Ель-Ніньо за всю історію спостережень.

Зміни температури океану впливають на атмосферу, впливаючи на напрямок вітрів, процеси хмароутворення та розподіл опадів. Залежно від регіону, такі зрушення можуть призводити до посух, періодів аномальної спеки, рясних опадів або повеней.

Крім цього, Європейська служба зі зміни клімату "Коперник" (Copernicus Climate Change Service) також вказує на ймовірність того, що зима на більшій частині території континенту буде теплішою та вологішою, ніж зазвичай. Вчені очікують, що протягом сезону характер атмосферної циркуляції зміниться: ближче до середини зими у полярних широтах можуть сформуватися сфери високого тиску.

Очікується, що явище Ель-Ніньо досягне піку своєї інтенсивності приблизно наприкінці грудня, після чого почне поступово слабшати. Проте його вплив на атмосферну циркуляцію може зберігатися і після цього періоду.

Чому Ель-Ніньо не може бути самостійним індикатором для прогнозування зими в Україні.

Незважаючи на масштаб цього тихоокеанського феномену, він не визначає напряму погодних умов в Україні. Його вплив має непрямий характер - через зміни у великомасштабній атмосферній циркуляції, які можуть впливати на рух повітряних мас над Атлантикою та Європою.

Як пояснює Віра Балабух, ці зміни можуть призвести до того, що в Україну надходитиме або м'яке вологе повітря з Атлантики, або холодніше арктичне повітря. Вихід залежить від того, як розвиватимуться атмосферні процеси та за якими траєкторіями переміщатимуться циклони.

Саме тому уявлення про те, що Ель-Ніньо автоматично означає теплу зиму – або, навпаки, гарантує суворі морози – є помилковим.

Вплив цього явища може змінюватись навіть протягом одного сезону. Циркуляційні процеси, що сприяють притоку теплішого атлантичного повітря в грудні, можуть змінитися до січня або лютого. Таким чином, м'який початок зими зовсім не гарантує, що наступні місяці будуть такими ж теплими.

Також немає достатніх підстав стверджувати, що Ель-Ніньо має сильніший прямий вплив на західні регіони України (включаючи Галичину та Карпати), ніж на східні чи південні. Хоча західні області більш схильні до впливу атлантичних повітряних мас, а гірський рельєф позначається на характері опадів, ці географічні особливості не означають, що ефект Ель-Ніньо тут проявляється сильніше.

Попередні епізоди сильного Ель-Ніньо показують, чому прості прогнози ненадійні. Під час явищ 1997–1998 та 2015–2016 років температурні умови в Україні суттєво відрізнялися, незважаючи на порівнянну інтенсивність цього тихоокеанського феномену.

У грудні 1997 року середня температура в країні склала -3,1°C, тоді як у грудні 2015 року вона досягла +1,7°C. Зима 2015–2016 років також характеризувалася теплим груднем та лютим, між якими був набагато холодніший січень.

Так, згідно з основним прогнозом, зима буде теплішою від середньомногорічних значень, проте це не означає, що вона буде м'якою на всьому своєму протязі. Під час арктичних вторгнень температура може опускатися до -20°C, а терміни і тривалість таких похолодань багато в чому залежатимуть від змін атмосферної циркуляції.

Яка буде погода у листопаді – прогноз на місяць

Як повідомляли «Українці», аномальна зима в Україні: арктична погода перевірить на міцність

Раніше «Українці» повідомляли, гороскоп на листопад-2026 виділив щасливчиків: три знаки Зодіаку заживуть, як у казці